336 ͡๏̯͡๏
1510300025302760_f0_0

Книга «В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943-1945. Перша частина»


1510300025302760_f0_0У продаж поступила книга «В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943-1945. Перша частина».

Ця книга – спогади сотника УПА, командира 21 ТВ «Гуцульщина» Петра Мельника, уродженця с. Камінна, в якій автор описує події 1943-1945 рр. в контексті висвітлення процесу формування, вишколу та діяльності відділів УНС і УПА на теренах Станиславівщини. В додатках до книги вперше публікуються матеріали ГДА СБУ, які проливають світло на останні роки життя і діяльності «Хмари». Книга побачила світ завдяки ентузіазму, клопіткій праці упорядників – директора музею визвольних змагань (м. Івано-Франківськ) Ярослава Коретчука та завідувача відділу музею Степана Бандери (с. Старий Угринів Калуського р-ну) Степана Лесіва. Вони – молоде покоління, нова генерація дослідників історії визвольних змагань краю, які своєю відданістю справі, знаннями заповнюють білі плями, повертають імена багатьох героїв, віддають їм шану.

Унікальність даної праці в тому, що це – свідчення очевидця формування УПА на території Івано-Франківської області, яке дає можливість читачеві по новому прослідкувати за перебігом тих подій, їхньою хронологією та вникнути у думки, бачення автора.

Упорядники вдячні Сализі Ярославу за надану копію праці П. Мельника «В огні повстання», Ганцюку Петру – за допомогу в роботі над біографічними довідками.

Впевнені, що книга буде цікавою не лише науковцям, краєзнавцям, дослідникам, але й широкому загалу читачів, яким не байдужа історія рідного краю.

ЦІНА: 50 грн.

Придбати книгу: +38 (097) 256-71-16, stepan.lesiv@gmail.com

 

Вступ

З проголошенням незалежності України наприкінці ХХ ст. розпочався процес дослідження історії українського національно-визвольного руху 1940-1950- х рр. Невід’ємною частиною джерельної бази для написання об’єктивних історичних розвідок про даний період слугують праці підпільників ОУН та військових старшин УПА. На сьогоднішній день частина з них є опублікована та доступна широкому загалу. Проте залишається ще багато підпільних видань, які, нажаль, відомі тільки у вузькому колі науковців та дослідників даної проблематики. Серед них і праця майора УПА Мельника Петра – “Хмари” – “В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943-1945. Перша частина”.

Опираючись саме на цю працю краєзнавець Бода Богдан зумів описати діяльність командира “Хмари” в 1943-1945 роках у біографічному нарисі “Мельник Петро – командир “Гуцульщини”.

Окремі сторінки праці Мельника Петра свого часу були використані при написанні праць Момота Василя “Сповідь “Невмирущого” та Салиги Наталі “Курінний “Чорний” Данило Рудак”.

Дана праця є своєрідним історичним нарисом про діяльність військової референтури Станиславівського обласного проводу ОУН в 1943 р., формування, вишкіл та діяльність відділів УНС і УПА на теренах Станиславівщини, зокрема, Чорного лісу в 1943-1945 роках. На думку упорядників даний матеріал був підготовлений “Хмарою” під час зимового періоду 1948-1949 рр., відповідно до вказівок керівництва ОУН про написання спогадів командирами УПА. В оригіналі праця складає двісті шістдесят сторінок (формату А5) щільного машинопису. Частина сторінок даної праці, а саме з 1 по 8 та з 254 по 260, дуже пошкоджені і текст не вдалося відчитати. Крім цього в збірнику відсутня 109 сторінка.

Праця хронологічно охоплює період від весни 1943 р., коли командир “Хмара” покликаний до діяльності у військовій референтурі Станиславівського обласного проводу ОУН, до кінця грудня 1945 р., до часу його призначення на посаду командира 21 ТВ “Гуцульщина”.

Робота структурно складається із чотирнадцяти розділів. Вони згруповані за хронологічним принципом. Розділи різного обсягу, проте логічно продовжують один одного. В двох перших розділах автор розкриває структуру військової референтури Станиславівського обласного проводу ОУН, процес формування та діяльність відділів УНС на теренах області, через призму власної участі в цих подіях. У третьому розділі командир “Хмара” подає інформацію про становлення відділів УПА групи “Чорний Ліс”, їхній вишкіл та озброєння, а також перебіг військових сутичок з німецькими і угорськими підрозділами. Друга частина цього розділу висвітлює боротьбу повстанських відділів з диверсійними загонами радянських партизан. В наступному розділі автор подає загальну характеристику повстанських відділів групи “Чорний Ліс” Станиславівської ВО ІV УПА-Захід, що становить велику цінність з огляду на відсутність подібних матеріалів з даної проблематики.

П’ятий розділ розкриває процес формування та вишколу сотні “Стріла” в часі переходу німецько-радянського фронту. Наступні два розділи відображають подальший бойовий шлях повстанського відділу на теренах Чорного лісу та Гуцульщини. У восьмому та дев’ятому розділах автор подає загальну характеристику повстанських відділів та розкриває структурні зміни в 22 ТВ “Чорний Ліс”. Поряд з цим детально описано протистояння куренів УПА із радянськими військами та взаємовідносини із тереновою мережею ОУН. Подальші три розділи хронологічно висвітлюють бойовий шлях куреня “Дзвони” 22 ТВ “Чорний Ліс” з квітня по жовтень 1945 р., де, зокрема, описано рейд куреня територією сучасних Івано-Франківської, Тернопільської та Закарпатської областей. Більша частина тринадцятого розділу передає умови радянської дійсності, через розповідь радянського офіцера.

Значною мірою тринадцятий розділ носить характер звіту перебігу бойових дій повстанських відділів Чорного лісу восени 1945 р. та ілюструє умови радянської дійсності на основі розповіді полоненого радянського офіцера.

В чотирнадцятому розділі автор спробував дати загальну характеристику та ґенезу сотні “Стріла”, пізніше куреня “Дзвони”. Нажаль більшість сторінок цього розділу є пошкодженими, що не дає змоги повністю проаналізувати його зміст

Розглядаючи працю загалом, стає зрозумілим, що автор намагався зосередити увагу читача на подіях формування та діяльності відділів УНС та УПА на теренах Станиславівщини, які на його думку були важливими і значущими. Автором здійснено аналіз і дано оцінку подій, учасником яких він був безпосередньо.

Дана праця підготовлена згідно норм та вимог сучасного українського правопису при збереженні мовностилістичного викладу автора. Упорядникам вдалося ідентифікувати більшість осіб, інформацію про яких подано у виносках під цифровою нумерацією, які зустрічаються в даній праці. Практично всі, про кого мова йде в тексті – це провідні діячі різних ланок теренової мережі підпілля ОУН та військовики УНС і УПА. Зірочками у тексті позначено перекручені географічні назви, які виправлені у виносках. Під такими ж символами подано назви населених пунктів, які автор вказав неправильно або які на даний час не існують: виселені, ліквідовані, включені в склад інших населених пунктів чи перейменовані. Населені пункти, про які йдеться в тексті, а також у біографічних довідках подані згідно сучасного адміністративно-територіального поділу. Крім вище переліченого таким символом позначено діалектизми, іншомовні або маловживані слова, тлумачення яких подано у виносках.

У додатках поміщені документи, які висвітлюють діяльність Мельника Петра – “Хмари” в останні роки його життя. Серед них листи підпілля ОУН, комунікати колишніх підпільників ОУН про діяльність агентів-бойовиків, які співпрацюють з МДБ, а також агентурне донесення агента “Мирного” та звітна документація радянських органів безпеки.

Наприкінці книги для зручності використання поміщено географічно-іменний покажчик.

Переконані, що книга буде корисною для науковці, краєзнавців та дослідників, сприятиме глибшому дослідженню багатьох аспектів національно-визвольної боротьби, вивченню “білих плям” новітньої української історії. Книга приверне увагу широкого загалу читачів, всіх тих, хто цікавиться історією українського визвольного руху.

Упорядники висловлюють щиру подяку Сализі Ярославу за надану копію праці Мельника Петра – “Хмари” “В огні повстання”. Окремо складаємо подяку Ганцюку Петру за допомогу в роботі над біографічними довідками та Тимківу Василю за технічну корекцію тексту.