518 ͡๏̯͡๏

ІЛОВАЙСЬКИЙ МАРТИРОЛОГ ПРИКАРПАТТЯ


У клітці відчуттів війни судомиться кожна клітина… Квилить душа: “фронт, − за Ремарком (“На західному фронті без змін”), – це клітка, в якій доводиться напружено чекати, що буде далі”… І все ж “бадьориться”-гормониться й гармонізується в дисгармонії-тривозі за майбутнє, бо як же інакше! “Біль не зважиш міркою сліз, − гомонить істина зі Шкляревого  “Залишенця”. − Так само, як і радість нічим не виміряєш”. Хтось рветься в бій, а когось змушують воювати обставини. А “той, хто поспішає назустріч кулі, завжди вразливіший за того, кого ця куля наздоганяє”… Боже, як ми непомітно легко-стримано “навчилися” статистично сприймати констатацію щоденних смертей і поранень.

котел іловайськ

Чи тому, що розуміємо, псевдо-усвідомлено: “Наші муки будуть колись винагороджені, і тому нам потрібні мученики”, “Хто терпен, той спасен”?.. Але ж є таки іще хтось, хто по-Іваничуківськи уперто вірить: “Треба, щоб їх було якнайменше”! Бо бухкає в грудях, пульсує домовинним спогадом, розтривожує душу родичів вояків-прикарпатців мартиролог найрідніших для них мучеників Іловайська із батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Івано-Франківськ” – “і мертвих, і живих, і… ненарожденних” нащадків їхніх від жорстоко убієнних Зоряна Білінського (місто Долина), Михайла Погорєлова (смт Обертин Тлумацького району), Андрія Карабіновича (село Дзвиняч Богородчанського району), батька трьох малолітніх діточок Романа Грицика (смт Отинія Коломийського району), Дмитра Пацини (село Голови Верховинського району), Олега Перепічки (село Хохонів Галицького району)… Чи підступно  полонених-порабощенних до сьогоднішнього дня − Олександра Клепача (смт Заболотів Снятинського району), Тараса Куруса (село Пшеничник Долинського району), Юрія Косовчича (село Нижній Березів Косівського району). А чи тих, що й слідів їхніх навіть через ДНК-інсталяції не оприявлено!.. Орест Сплавінський (село Вістова, уродженець села Томашівці Калуського району), Ігор Герасимчук (село Герасимів Монастирецького району Тернопільської області)… Загинули уродженці Прикарпаття й з інших військових формувань: Дмитро Каблюк, Володимир Костюк, Ігор Беца… Усіх-усіх синів, ГЕРОЇВ-МУЧЕНИКІВ зловісного котла – Іловайського!          Поминаємо їх сьогочасно… ПО-М’Я-НИ-И-И їх у своїх пенатах і Ти, Господи… Дай сили нам не впасти в безнадію!.. Господоньку, коли уже вистачить тої святої мученицької кровці, тих горе-могил, щоб ПРОРОСЛА-таки віковічна МЕТА − ВОЛЯ ВОЛЬНА України, − ПРАВДОЛЮБНА, − вбивча для чужих і “своїх” кровопивць-перевертнів, стяжателів душ і статків?..  Щоб не була вона сном у іншім сні!.. Щоб щоденилася не лише НАДІЄЮ, а й ЛЮБОМУДРЯМ нашим! БЛАГОСЛОВИ… НА МИР в Україні й у серцях наших!     СПАСИ… від безчестя вольного й безвольного!                                   ЗБЕРЕЖИ… від малодушшя й безпам’ятства!                                                          ВОЗВІСТИ і ВСЕЛИ нам ЛЮБОВ!  

СЛАВА УКРАЇНІ!

СЛАВА Її ЖЕРТОВНИМ ЗАХИСНИКАМ-ЖИТТЄЛЮБАМ!

Півторак Віталій